— Хіба їх не можна полагодити? — запитала Дороті.
— Ні, але з часом вони зростуться самі. Нам залишається тільки чекати.
На околицях міста траплялося чимало розкішних квітників, але Дороті ніяк не вдавалося визначити, які квіти там росли, бо їхнє забарвлення постійно змінювалося завдяки грі променів, що виходили з шести світил. Квіти були то рожевими, то білими, часом блакитними, а інколи — жовтими. Низькорослим широколистим рослинам теж добре рослося на цій землі, їх також не обійшла невпинна зміна кольору.
Коли процесія дісталася лугу, Джим поспішно нахилився до трави і став її пощипувати.
— Нічого собі країна! — бурчав він, ні до кого особливо не звертаючись. — Поважний кінь змушений харчуватися рожевою травою!
— Вона радше фіолетова, — поправив його Чарівник, висунувшись із коляски.
— А тепер блакитна, — поскаржився кінь. — Все одно що веселку жуєш.