— Тепер, — сказав Чарівник, — створивши з нічого щось, я маю намір знову повернути його в ніщо.
Із цими словами він зловив двох поросят і стиснув їх разом так, що вийшло одне порося. Потім піймав ще одне, притиснув його до першого, й воно зникло. Поступово всі дев’ять поросят зліпилися в одне. Чарівник накрив його капелюхом, зробив над ним таємничий жест, і, коли підняв, там нічого не було.
Дідок розкланявся перед натовпом, котрий мовчки спостерігав за цими маніпуляціями, а Принц промовив своїм незмінно байдужим голосом:
— Ти й справді великий чарівник, навіть могутніший за мого Чаклуна.
— Недовго йому бути великим чарівником, — пробурчав Гвіг.
— Чому це? — здивувався Оз.
— Тому що я зупиню твоє дихання, — була відповідь. — А ти, як я зрозумів, настільки безглуздо влаштований, що не зможеш жити, не дихаючи.