--==Страница 180==--

Пред Оглавл След

— Сумнівів майже не залишається. Моє порося з’їла кішка. Якщо це справді так, злочинець буде покараний.

— Я не можу повірити, що Еврика здатна на таку чорну справу, — похитала головою засмучена Дороті. — Пошліть за моїм кошеням, Желеє. Я хочу чути, що воно саме про це скаже.

Зеленоока дівчина поспішно вийшла, але незабаром повернулася зі словами:

— Кошеня не бажає сюди йти. Воно пригрозило видряпати мені очі, якщо я до нього доторкнуся.

— Де ж воно? — запитала Дороті.

— У вашій кімнаті під ліжком.

Дороті побігла в кімнату, заглянула під ліжко й побачила там кошеня.

Пред Оглавл След