— Тоді, — сказав Чарівник, — вважай, що ти врятована, Дороті. І я від душі радий за тебе. А нам, що залишаються тут, приємніше буде вмирати, знаючи, що ти не розділиш нашої сумної долі.
— Я, щиро кажучи, не впевнена, що мені буде весело вмирати! — запротестувало кошеня. — Від смерті я не чекаю нічого приємного, тим паче що в кішок, кажуть, дев’ять життів, а значить, і вмирати мені доведеться аж дев’ять разів.
— Ти вже коли-небудь помирала? — запитав хлопчик.
— Ні, й починати не збираюся, — відповідала Еврика.
— Не турбуйся, моя мила, — сказала Дороті. — Я візьму тебе на руки й заберу разом із собою.
— І нас візьми теж! — заверещали в один голос усі дев’ять поросят.
— Спробую, — пообіцяла Дороті.