— У Озми. Адже у звичайній країні, на кшталт Сполучених Штатів, він не має сили. Тому я віддала його моїй подрузі. Принцеса Озма ним скористалася, щоб перенести мене в Австралію до дядька Генрі.
— І ти перенеслася? — у Зеба навіть рот відкрився від подиву.
— Звичайно, в одну мить. У кімнаті Озми є чарівна картина, яка показує, де перебуває будь-хто з її друзів, варто їй того побажати. Потрібно тільки сказати: «Цікаво, а що зараз робить такий-то?», і картина відразу покаже, де той друг і чим він зайнятий. Ось це справжнє диво, чи не так, пане Чарівнику? Так ось, у нас із Озмою є домовленість. Щодня рівно о четвертій годині вона за допомогою картини знаходить мене. Якщо я в небезпеці, то повинна подати їй певний знак — тоді вона одразу вдягне Чарівний пояс Короля Номів і побажає, щоб я перенеслася до неї в Країну Оз.
— Ти хочеш сказати, що принцеса Озма за допомогою своєї чарівної картини побачить і цю печеру, і нас, і все, що ми тут робимо?.. — засумнівався Зеб.
— Звичайно, рівно о четвертій годині, — відповіла дівчинка, усміхнувшись здивованому виразу його обличчя.
— ...А коли ти подаси їй знак, вона перенесе тебе в Країну Оз? — продовжував допитуватися хлопчик.
— Саме так, за допомогою Чарівного пояса.