— Не плачете? А чому?
— Бо я вже губилася багато разів, але мене завжди знаходили.
— А я ніколи не губилася, — прошепотіла дівчинка. — Тому мені страшно.
— Але ж ти танцювала, — завважила спантеличена Дороті.
— О, я танцювала тільки для того, щоб не замерзнути, — швидко відповіла дівчинка. — Запевняю тебе, мені зовсім не весело.
Дороті уважно розглядала незнайомку. Її тонка повітряна сукня справді не гріла. Втім, мандрівники не відчували холоду, повітря було м’яким і ласкавим.
— Хто ти, люба? — ласкаво запитала Дороті.