— Тоді ви не повинні ображати мене і моїх друзів, — впевнено промовив Косматий чоловічок.
— Ми любимо тебе в супі! — знову заволали перевертні і, підстрибнувши, повернулись до подорожніх білою стороною.
— Жахливо! — сказала Дороті. — Мабуть, Косматий чоловічку, на цей раз тебе люблять занадто сильно.
— Не хочу бути супом! — знову запхикав малюк, а Тото взявся підвивати йому, мабуть, теж не бажаючи потрапити в каструлю.
— Єдине, що ми можемо зробити, — тихо сказав Косматий чоловічок, — це якомога швидше вибратися з пастки між скелями. За мною, друзі, й не звертайте уваги ні на дії, ні на слова цих чудовиськ.
Тієї ж хвилини Косматий чоловічок подався вперед, і друзі пішли за ним. Але перевертні зірвалися з місця й кинулися навперейми, закриваючи мандрівникам прохід. Тоді Косматий чоловічок зупинився, підняв камінь і жбурнув ним у Перевертнів, намагаючись зігнати їх з дороги.
Перевертні нестямно заволали. Двоє зірвали з плечей свої голови й кинули в халамидника з такою силою, що збили його з ніг. Він впав на каміння, неймовірно здивований тим, що сталося. Тоді перевертні, від яких залишилися самі тулуби, величезними стрибками кинулися вперед, схопили свої голови і посадили їх на колишнє місце, після чого знову сіли на каменях.