— Дякую, — зворушено мовив Страшило. Вони підійшли до паркану, Дороті допомогла Страшилові перелізти через нього, й вони рушили жовтим цегляним шляхом до Смарагдового Міста.
Песикові спочатку не подобався їхній новий супутник. Він раз у раз обнюхував солом’яного чоловічка, неначе підозрював, що у того всередині гніздяться миші, і навіть неприязно на нього гарчав.
Бачачи це, Дороті сказала своєму новому приятелеві:
— Ви не бійтеся Тото. Він не кусається.