Він узяв Герміонину книжку і здер з неї чароскоч. Книжка намірилася його вкусити, але Геґрід провів по корінцю своїм велетенським пальцем, і книжка, затремтівши, розгорнулася й завмерла на його долоні.
— Ох! Які ми всі були тупі! — почав глузувати Мелфой. — Карочє, їх треба було погладити! І як це ми не додумалися!
— А я... я си гадав, що вони такі кумедні, — невпевнено проказав Геґрід до Герміони.
— Ну так, неймовірно кумедні, блін! — кривлявся Мелфой. — Дуже дотепно — дати нам книжки, що намагаються відгризти руки!
— Заткнися, Мелфою, — тихенько сказав Гаррі.
Геґрід здавався дуже засмученим, а Гаррі хотів, щоб його перший урок пройшов успішно.
— Ну, файно, — розгублено проказав Геґрід, — отож... отож ви маєте свої книжки і... і... тепер вам потрібні магічні істоти. Так... То я піду по них. Зачекайте хвильку..
Він попрошкував до Забороненого лісу і зник з очей.