Гаррі з Роном подивилися на Герміону з захопленим подивом. Вони ще ніколи не чули, щоб Герміона так розмовляла з учителями. Професорка Трелоні нічого не відповіла. Вона знову втупилася своїми величезними очима в Гарріну чашку й далі її обертаючи.
— Палиця... це напад. Боже мій, ця чашка не надто радісна...
— А я думав, то капелюх, — здивувався Рон.
— Череп... небезпека на твоїм шляху, мій любий... Усі приголомшено стежили за професоркою Трелоні. Вона ще раз обернула чашку і раптом зойкнула.
Знову пролунав дзенькіт порцеляни — то Невіл розбив уже другу чашку. Професорка Трелоні опустилася у вільне крісло, схопилася рукою за серце й заплющила очі.
— Мій любий хлопчику... мій бідолашний... ні... краще не казати... ніні... навіть не просіть...
— А що ви там бачите, пані професорко? — зацікавився Дін Томас.
Усі позривалися на ноги й оточили столик, де сиділи Гаррі з Роном. Кожний намагався заглянути в Гарріну чашку.