Він покрутив чашкою.
— А тепер це мовби жолудь... що б воно означало? — він зазирнув у "Розтуманення майбутнього". — "Несподіваний спадок, золото". Чудовопречудово, і мені позичиш. — Рон знову перевернув чашку. — А ще тут щось таке, як тварина. Ось голова... це якийсь гіпопо... або ні — вівця...
Гаррі пирхнув. Професорка Трелоні озирнулася.
— Дайно мені глянути, любий, — осудливо зиркнула вона на Рона й забрала в нього Гарріну чашку. Увесь клас принишк.
Пильно вдивляючись, професорка обертала чашку проти годинникової стрілки.
— Це сокіл . Мій любий, ти маєш смертельного ворога.
— Але ж про це всі знають! — голосно прошепотіла Герміона. Професорка Трелоні глипнула на неї.
— Так, усі, — додала Герміона. — Кожний знає про Гаррі й ВідомоКого.