— На, — подав він Гаррі найбільший шматок. — З'їж. Тобі полегшає.
Гаррі взяв, але їсти не став.
— Що то була за постать? — запитав він Люпина.
— Дементор, — відповів Люпин. — Один з азкабанських дементорів.
Усі глянули на нього. Професор Люпин зіжмакав порожню обгортку зпід шоколаду і запхав у кишеню.
— З'їж, — повторив він. — Це допоможе. А мені треба поговорити з машиністом, вибачте...
Він проминув Гаррі і зник у коридорі.
— Гаррі, з тобою справді все нормально? — стурбовано глянула на нього Герміона.