— Я оголошу, що вечеря готова, — закінчила фразу тітка Петунія.
— А ти, Дадлі, скажеш…
— "Можна провести вас до їдальні, місіс Мейсон?" — сказав Дадлі, пропонуючи уявній жінці свою товсту руку.
— Мій досконалий джентльменчик! — мало не заплакала тітка Петунія.
— А ти? — грізно глянув на Гаррі дядько Вернон.
— Тихенько сидітиму у себе в кімнаті і вдаватиму, ніби мене немає, — пробурмотів Гаррі.
— Саме так. Що ж, за вечерею було б варто зробити їм кілька гарних компліментів. Маєш якісь ідеї, Петуніє?
— Містере Мейсоне, Вернон казав, що ви чудово граєте в гольф… Скажіть мені, місіс Мейсон, де ви купили таку гарну сукню?..