— Ми казали Дамблдорові, що хочемо розповісти тобі, що відбувається, — пояснив Рон. — Казали, повір. Але він тепер такий заклопотаний... ми самі бачили його тут лише двічі; у нього було не дуже багато часу, і він просто змусив нас поклястися, що ми не будемо писати тобі нічого важливого, бо, як він сказав, сов можуть перехопити.
— Він зумів би якось мені повідомити, якби захотів, — наполягав Гаррі. — І не переконуйте мене, що він не знає, як посилати повідомлення без сов.
Герміона глянула на Рона й сказала: — Я теж про це думала. Але він волів, щоб ти не знав нічого.
— Може, він вважає, що мені не можна довіряти, — пильно подивився на них Гаррі.
— Не будь дурний, — Рон зовсім скис.
— Або що я не можу про себе подбати?
— Він так зовсім не думає! — схвильовано заперечила Герміона.
— То чому я маю стирчати у Дурслів, а ви берете участь у всьому, що тут відбувається? — підвищуючи голос і плутаючись у словах, спитав Гаррі. — Чому вам дозволено знати про все, що тут діється?