— Роне, цей час потрібен для навчання! — заперечила Герміона вже в коридорі.
— Але ж не сьогодні, — сказав Рон, — сьогодні можна буде й подрімати.
— Ану, стій! — Герміона зупинила виставленою рукою якогось четвертокласника, що
біг повз них з яскраво-зеленим диском у руках. — Ікласті тарілки заборонені, дай
сюди, — суворо звеліла вона. Сердитий хлопець віддав гаркітливу тарілку, пірнув
Герміоні попід руку й побіг наздоганяти друзів. Рон зачекав, доки той зникне, і
вихопив у Герміони тарілку.
— Класно, завжди хотів таку мати.
Герміонині протести потонули в голосному хихотінні — Лаванду Браун ця ситуація
дуже розсмішила. Минаючи їх, вона й далі сміялася, озираючись на Рона. Рон аж
запишався.
Стеля Великої зали була погожого блакитного кольору, позначена де-не-де