Мелфой вирішив, що йому той шум причувся; він, як і всі, перевдягся в мантію,
замкнув валізу і, доки поїзд смикався й гальмував, зав’язав на шиї нового
цупкого дорожнього плаща.
Гаррі бачив, як коридори знову заповнюються учнями, і сподівався, що Герміона з
Роном таки витягнуть на перон його речі, адже він мусив сидіти у своїй схованці,
аж доки спорожніє купе. Нарешті, востаннє смикнувшись, поїзд остаточно
зупинився. Ґойл розсунув двері й почав розштовхувати юрбу другокласників; Креб і
Забіні подалися за ним.
— Карочє, йди, — звелів Мелфой Пенсі, яка чекала його з простягнутою рукою, ніби
мала надію, що він за неї візьметься. — Я хочу дещо перевірити.
Пенсі вийшла. Тепер у купе залишилися тільки Гаррі й Мелфой. Учні проходили повз
них, сходили на темний перон. Мелфой підійшов до дверей купе й опустив шторки,