цікавіше. Навіть Забіні не втримався і пихатий вираз його обличчя змінився на
зацікавлений. Ошелешена Пенсі знову гладила Мелфоєве волосся.
— Ти маєш на увазі… _Його?_
Мелфой знизав плечима.
— Стара каже, щоб я закінчив освіту, але я особисто не вважаю, що це зараз так
важливо. Карочє, подумайте… коли запанує Темний Лорд, хіба не байдуже йому буде,
скільки хто отримав СОВ чи які склав НОЧІ? Ясно, що байдуже… йому головне те,
хто чим йому прислужився, яку виявив відданість.
— І ти вважаєш, що саме ти зумієш для нього щось зробити? — в’їдливо спитав
Забіні. — У шістнадцять років і нічого не вміючи?
— Я вже, здається, сказав. Можливо, для нього моє вміння — не головне. Можливо,
та робота, яку я повинен для нього виконати, не потребує ніякого вміння, —