--==Страница 234==--

Пред Оглавл След

Він підійшов до Борджина і його не стало видно за шафою. Гаррі, Рон і Герміона

пересунулися вбік, щоб краще бачити, але видно було тільки Борджина, який

трусився зі страху.

— Тільки бовкни комусь, — пригрозив Мелфой, — і розплата тебе не мине. Карочє,

знаєш Фенріра Ґрейбека? Він друг родини, і деколи буде сюди заскакувати, щоб

пересвідчитись, що ти приділяєш цьому питанню достатню увагу.

— Це зайве…

— Це вже мені вирішувати, — урвав його Мелфой. — Ну, карочє, я пішов. А цей

екземпляр, не забувай, хай буде в безпечному місці, він мені ще пригодиться.

— А, може, заберете його відразу?

— Ясно, що ні, дурбило старе. Гарно було б, якби я, тіпа, ніс отаке по вулиці?

Та дивись мені, не продай його.

Пред Оглавл След