постаратися, щоб вирватися з її рук. Знаючи й ненавидячи Мелфоя, Гаррі зрозумів,
що причина була серйозна.
Він роззирнувся. Місіс Візлі і Джіні схилилися над карликовими пухами. Містер
Візлі захоплено розглядав колоду маґлівських мічених карт. Фред і Джордж
обслуговували клієнтів. З того боку вікна Геґрід стояв до них спиною і пильно
стежив за вулицею.
— Сюди, швиденько, — сказав Гаррі, витягаючи з торби плащ-невидимку.
— Ой, Гаррі, я не знаю, — невпевнено глянула Герміона на місіс Візлі.
— Та швидше! — поквапив її Рон.
Вона ще мить вагалася, а тоді пірнула під плащ разом з Гаррі й Роном. Ніхто й не
помітив, як вони щезли; усі були захоплені товарами близнюків. Гаррі, Рон і
Герміона швидко протислися до дверей, та коли нарешті вийшли на вулицю, то