— На добраніч, містере Візлі, — попрощався Гаррі, відставляючи стільця.
Криволапик легенько зіскочив з його колін і вислизнув з кухні.
— На добраніч, Гаррі, — відповів містер Візлі.
Коли вони виходили з кухні, Гаррі помітив, як місіс Візлі зиркнула на годинник у
кошику для білизни. Усі стрілки були знову на позначці «смертельна небезпека».
Кімната близнюків була на третьому поверсі. Місіс Візлі націлила чарівну паличку
на лампу, що стояла на столику біля ліжка, й та негайно спалахнула, заливаючи
кімнату приємним золотавим світлом. Хоч на письмовому столі біля вікна стояла
велика ваза з квітами, їхній аромат не міг перебити стійкий запах стрілецького
пороху, як визначив його Гаррі. Підлога була завалена запечатаними картонними
коробками без жодних позначок. Серед них стояла й валіза Гаррі. Кімната
нагадувала тимчасовий склад.