відділі нагляду й контролю за магічними істотами мені сказали, що згідно з
інструкціями ми повинні повідомляти вас про завезення в країну небезпечних
істот.
— Я… що… драконів? — бризнув слиною прем’єр-міністр.
— Ага, трьох, — підтвердив Фадж. — І сфінкса. Ну, на все вам добре.
Прем’єр-міністр без надії сподівався, що вже не станеться нічого гіршого за тих
драконів і сфінкса, але ж ні. Не минуло й двох років, як з каміна знову
вигулькнув Фадж, цього разу з новиною про масову втечу з Азкабану.
— Масова втеча? — хрипким голосом перепитав прем’єр-міністр.
— Не варто хвилюватися, не варто! — вигукнув Фадж, вже ставши однією ногою у
вогонь. — Ми їх негайно затримаємо… я просто подумав, що вам треба про це знати!
І не встиг прем’єр-міністр крикнути: «Стривайте, хвилинку!», як Фадж зник у