Візлі чимось стурбована.
— Гаррі, до зустрічі у Гоґвортсі, — сказав Дамблдор. — Бережи себе. Молі, завжди
до твоїх послуг.
Він уклонився місіс Візлі, вийшов надвір і зник точнісінько на тому самому
місці, що й Тонкс. Місіс Візлі зачинила двері, а тоді за плечі підвела Гаррі до
яскравої лампи, що стояла на столі, й почала його оглядати.
— Ти точно як Рон, — зітхнула вона, роздивляючись його. — На вас обох ніби
наклали розтягувальні чари. Рон, відколи я купувала йому нові шкільні мантії,
виріс сантиметрів на десять. Голодний, Гаррі?
— Так, — зізнався Гаррі, раптом усвідомлюючи, як він зголоднів.
— Сідай, любий, зараз я щось приготую.
Коли Гаррі сів, йому на коліна тут же вистрибнув і вмостився, муркочучи, рудий