— А-а, — розчаровано протяг Слизоріг. — Другі двері зліва по коридору.
Дамблдор перетнув кімнату. Коли двері за ним зачинилися, запала тиша. За якийсь
час Слизоріг устав, але не знав, що робити далі. Нишком поглянув на Гаррі, а
тоді пошкандибав до каміна й повернувся до нього спиною, гріючи свій широченний
зад.
— Не думай, що я не знаю, чого він тебе привів, — раптом буркнув він.
Гаррі подивився на Слизорога. Слизорогові водянисті ковзнули по шраму, потім
оглянули все обличчя Гаррі.
— Ти дуже схожий на батька.
— Мені вже казали, — погодився Гаррі.
— Крім очей. У тебе…
— Мамині очі, я знаю. — Гаррі так часто все це чув, що йому вже трохи набридло.