— Пане професоре, мені ж не дозволено вдаватися до чарів за межами школи.
— Якщо на нас нападуть, — сказав Дамблдор, — я дозволяю тобі скористатися
будь-яким антизакляттям чи антипрокльоном, що спаде тобі на голову. Хоч навряд
чи цієї ночі тобі треба боятися нападу.
— А чому, пане професоре?
— Бо ти зі мною, — спокійно відповів Дамблдор. — Цього достатньо.
В кінці вулички він різко зупинився.
— Ти, звичайно, не складав іспиту з явлення? — запитав він.
— Не складав, — відповів Гаррі. — Для цього ж треба мати сімнадцять років.
— Це так, — підтвердив Дамблдор. — Тоді доведеться тобі міцно тримати мене за
руку. За ліву, якщо ти не проти… ти вже помітив, що моя чарівнопалична рука
зараз трошки слабкувата.