- Ну, добре. Гаррі, йди сюди.
Рон уже вдруге забрав руку з Герміониних плечей і поплівся до дверей.
- Іди.
- Навіщо? - здивувався Гаррі, але вийшов за Роном з кімнати на крихітний сходовий майданчик.
- Десендо, - пробурмотів Рон, цілячись чарівною паличкою в низеньку стелю.
Над їхніми головами відкрилася ляда й до ніг їм спустилася драбина. З квадратного отвору долинув жахливий напівстогін-напівцмакання і засмерділо, наче в каналізації.
- Це що, твій упир? - запитав Гаррі.
Він так ще й не бачив істоти, яка іноді порушувала нічну тишу.