Літописець чудово зрозумів, куди хилить його повелителька.
Кастальо привів Білана до чарівниці через два тижні.
Вираз обличчя і постава колишнього державного розпорядника цілком змінилися. Він тримався прямо, ступав твердо. Руф Білан до найменших подробиць згадав усе, що з ним було. Він вирішив усе почати заново, якщо випаде нагода. Руф уже не був тією кволою, безпомічною дитиною, якою гноми вивели його з печери. Перед Арахною стояла доросла людина, інтриган і честолюбець, здатний на будь-яку зраду. Хитрий крок Арахни воскресив у Руфа Білана всі його найгірші якості.
Ледь кивнувши головою у відповідь на уклін Білана, чаклунка мовила:
— Ти, безсумнівно, хочеш знати, навіщо я тебе покликала сюди?
— Так, хазяйко, але насамперед дозволь запитати.