— Читайте далі, хазяйко, — ухильно відповів гном. — Читайте все і дізнаєтесь.
ВОГНЯНИЙ БОГ МАРРАНІВ
рахна знову взялася ва читання. Літопис повернувся до Урфіна Джюса і почав розповідати, як той роками нудився у своїй самотній хаті, в країні Жуванів.5
Десять років копався Урфін на своєму городі, і раптом доля його круто змінилася. Поблизу його житла упав гігантський орел Карфакс, поранений у битві з іншими орлами. Колишній король вилікував Карфакса, і між ними зав'язалася дружба. Хижий Урфін запевнив благородного птаха, що думає тільки про одне: як ощасливити інших людей. Добре було б йому стати королем відсталого народу, що живе в нужді і темряві. Цей народ за його, Урфіна, правління заживе на славу.
Найтемнішим народом у Чарівній країні були Стрибуни, котрі населяли віддалену долину поміж гір. Стрибуни, що називали себе Марранами, настільки відстали від інших племен, що навіть не вміли користуватися вогнем. Цим і скористався хитрий Джюс Він прилетів до країни Марранів уночі, на спині гігантського орла, в пурпуровій одежі, з палаючим смолоскипом у руці. Джюс проголосив себе Вогняним богом, що спустився з неба, і легковірні Маррани підкорились його владі.
Урфін почав з того, що залучив на свій бік князя і старійшин. Замість куренів, в яких ті жили, він спорудив для них теплі затишні будинки. Джюс навчив знатних Марранів готувати на вогні смачні страви, призвичаїв їх до розкоші і бенкетів, і вони стояли за Урфіна горою: він приніс їм легке, привільне життя за рахунок простих людей.