Тіллі-Віллі важно розкланювався на всі боки.
— Надійтесь на мене, громадяни! Тіллі-Віллі молодим, але він не підведе!
Звичайно, велетень не міг впити з міста через браму, але це передбачили: частину муру було завчасно розібрано. Пором не міг витримати ваги богатиря, і Тіллі-Віллі пішов убрід, зауваживши мимохідь:
— Гадаю, мої шви досить герметичні і я не промокну.
Тут подав голос Лестар:
— Не хвилюйся, все зроблено на совість!