— Навіщо? — здивувалася дівчинка. — Адже в Канзасі він не мав би своєї чудесної сили. Я залишила його у Фіолетовому палаці, в Залізного Дроворуба.
— Шкода, шкода, — нахмурився моряк. — Срібло і рубіни скрізь мають ціну.
— Але ж, дядьку, гроші — це не все в житті! — сміло заперечила Енні. — Тут ми одержали б за нього стільки-то доларів, а там він, можливо, знадобиться моїм друзям для якоїсь важливої справи…
— Мабуть, ти маєш рацію, дівчинко, нехай проковтне мене кит! — погодився старий моряк.
Механічні мули, яких Чарлі оглянув першого ж дня після приїзду, викликали в нього справжнє захоплення. Він гладив їхню шовковисту шкіру, відчуваючи під нею сильні мускули: куйовдив пишні гриви мулів, лагідно розмовляв з ними; а вони у відповідь дзвінко іржали.
В господарстві Джона Сміта Цезар і Ганнібал дуже знадобились. Непоказна кобилка Мері тепер відпочивала, а всі польові роботи випали на долю мулів. Запряжені парою в плуг, вони орали поле, потім тягнули важку борону і так працювали аж до збирання врожаю.