— Еге ж, так живуть боги, — підтвердив Урфін. — Але з цього часу так заживете й ви, Маррани, якщо слухняно виконуватимете мої накази.
— Ми готові, великий боже! — вигукнули Стрибуни.
— Передусім вам треба звести будинки, — сказав Джюс.
— Нам будинки? Нам?! — у священному жаху вигукнули Маррани. — Такі, як у тебе?
— Ну, не зовсім такі, — недбало зауважив Урфїн, — звісно, трохи менші й простіші, та все ж ви станете жити в будинках. І далі — ви повинні готувати їжу на вогні. Ви ж бачите, наскільки ця їжа смачніша за ту.
На обличчях Марранів відбився їхній довгий страх перед вогнем, цим грізним, караючим божеством.