Навіть похмурий Урфін розвеселився, слухаючи ці кумедні подробиці про побут Стрибунів. Він дедалі більше й більше пересвідчувався, що йому легко буде підкорити своїй владі цих простодушних людей.
Закінчуючи свою оповідь, Еот Лінг застеріг господаря:
— Маррани — небезпечні люди, володарю! Вони запальні й дуже мстиві. Тільки-но комусь видасться, що його обдурили чи скривдили, він притьмом лізе в бійку і тоді вже не щадить ні себе, ні супротивника.
— Гаразд, гаразд, мій вірний слуга, ти роздобув дуже цінні відомості. Я бачу, що з Марранів вийдуть добрі воїни, проте силою їх не візьмеш, тут потрібна хитрість. І я вже знаю, як мені діяти.
Урфін пішов на обійстя і заходився гріти в казані воду, щоб пофарбувати соком з коріння марени свій найкращий костюм у червоний колір. Цим почалася підготовка до його ризикованого задуму.
НЕЗВИЧАЙНА ПОЯВА