Вожді помітили, що бадьорість Мигунів падає щодня, і це було дуже погано. Чим підняти дух війська яке занепало духом? І Тім здогадався: волейбол!
Хлопчик організував кілька команд, пояснив правила гри, провів тренування (сітку швидко сплели Мигуни, і, зрозуміло, її вчепили набагато нижче, аніж це було заведено у великому світі).
Спершу гра йшла «на виліт» і мала незвичайний успіх. Від ранку до вечора гупав м'яч на волейбольному майданчику, і тільки ніч розганяла гравців. Черга бажаючих позмагатися зростала неймовірно, а тому чинбарі взялися до роботи й наробили ще з десяток м'ячів.
Утворилося кілька команд з чудернацькими назвами: «Леви», «Улюбленці долі», «Шаблезубі тигри», «Відважні хлопці», «Летючі Мавпи»… Почався розиграш на першість країни.
Забулися страхи перед ворожим нашестям. Мигунів не можна було впізнати: бадьорі, енергійні, вони тепер навіть менше кліпали, бо не мали на це часу!
Довкола гравців юрмилося безліч азартних уболівальників.