Сумніву не було: завойовницькі плани Урфіна Джюса провалились як на сході, так і на заході. Всі були страшенно задоволені, лише гава поскаржилася на зв'язок: звістки по цій лінії надходили із запізненням.
— Доведеться мені провести там реформу, — поважно заявила Кагги-Карр. — Оголошу догану і зніму керівництво.
Так, інші настали часи, не те що дев'ять років тому, коли Урфін грозою носився по країні із своїми непереможними дуболомами. Минулі іспити багато чого навчили народи. Вони міцно тримають своє щастя в руках і не так легко було покласти їх під п'яту завойовника. І тепер вони не надто відчували потребу в чужій допомозі для боротьби з ворогами.
Завдання Енні та її друзів набагато спростилося: насамперед треба звільнити полонених, а потім завдати останній удар Урфінові.
Вже вечоріло, коли діти відірвались від телевізора. Востаннє поглянули вони на Страшила та його друзів, що мучилися в неволі. Дін Гіор і Фарамант вкладалися спати, а Дроворуб намагався підсушити Страшила, підставляючи його під останні промені призахідного сонця, що пробивалися крізь маленьке віконце в стіні.
Енні сказала: