— Люба Енні! Ти навіть не уявляєш собі, що таке пташина розвідка! Коли ви з Тімом сиділи біля багаття і балакали про свої справи, а неподалік порпався такий собі сіренький горобчик, ви навіть подумати не могли, що він старанно ловить кожне слово вашої розмови. Що ж потім? Потім він летить до наступного поста і достеменно переказує все, про що дізнався. Звістка мчить на швидких крилах далі, далі й за якусь добу вже відома мені, головному начальникові пташиного зв'язку Чарівної країни, а зараз за сумісництвом ще й тимчасовій правительці Смарагдового острова.
Енні й Тім дивилися на ворону, роззявивши рота. А та не вмовкала:
— Хіба сестра не розповідала тобі, як допоміг їй та Велетню з-за гір пташиний зв’язок під час війни з Урфіном і дуболомами?
— Я щось такого не пригадую, — пробелькотіла дівчинка.
— Ось вона, людська вдячність! — докірливо промовила Кагги-Кар. — Ну гаразд, не будемо про це говорити. Я дуже рада, що ти, Енні, і твій друг Тім, і песик Артошко прийшли сюди. Лише одного я не розумію: як дізналися в Канзасі, що ми знову потрапили в біду і що ми потребуємо допомоги.
Катти Kapp стрибнула дівчинці на коліна і притислась до неї, чекаючи. ласки. Розчулена Енні, пестячи ворону по гладенькому чорному пір'ї, пояснила: