— Виходить, Страшило на волі?! — зраділа Енні. — Це він послав тебе з донесенням?
— На жаль, ні, ласкава пані! Смарагдове місто захоплене ворогами, наш правитель у полоні, городян вигнано з будинків, вони бродять полями, роздягнені й голодні.
— А куди ж ти поспішаєш? — спитав Тім.
— До шановного Према Кокуса, правителя Жуванів і до шановного Ружеро, правителя рудокопів. Мене послала до них попередити про небезпеку ворожого нападу пані Кагти-Карр, тимчасова правителька Смарагдового острова. Звичайно, Жупани й рудокопи не подужають войовничих Стрибунів, але хоч устигнуть поховати своє майно й харчі.
— Це добре придумала Кагги Kapp, — зауважив хлопчик.
— Ну що ти, це ж найрозумніший птах у Чарівній країні, — пишаючись вороною, промовила Енні. — Я впевнена, що в боротьбі з Урфіном Джюсом вона дуже допоможе нам. Скажи, Реллем, далеко звідси Стрибуни? — звернулась дівчинка до кур'єра.