--==Страница 163==--

Пред Оглавл След

В ГОСТЯХ У РУДОКОПІВ

олишивши старий фургон, мандрівники незабаром побачили перехрестя, від якого розходилися три шляхи. На дороговказі було три дощечки: на першій «ДОРОГА ТУДИ», на другій — «ДОРОГА СЮДИ», а на третій стояв напис «ДОРОГА ВЖЦ».

— Саме це нам і треба! — зраділа Енні.

— А що воно означає? — здивовано запитав Тім.

— Хіба не розумієш? Дорога викладена жовтою цеглою, — пояснила дівчинка. — Вона саме така, якою я уявляла її собі з розповідей Еллі. Я ніби бачу, як Еллі простує нею у чарівних срібних черевичках, а за нею підтюпцем біжить її вірний Тотошко..

— Ти дуже доречно про це заговорила, — озвався Артошко з торби. — Я й сам не проти пробігтися цією чудовою гладенькою дорогою, бо в мене вже геть затерпли лапи.

Пред Оглавл След