І він знову сховався в кущах.
Енні й Тім їхали ще кілька годин і нарешті їм відкрилась прекрасна Блакитна країна, добре знайома дівчинці за розповідями старшої сестри.
І знову Енні опанувало дивне почуття. Їй видалося, що вона вже бачила ці чудеса із смарагдовою травою, ці дерева з незвичайними плодами, ці дзюркотливі струмки, де хлюпались золоті й срібні рибки.
І, звичайно, дівчинка анітрохи не здивувалась, коли з за дерев вийшли кумедні й милі Жували у крислатих капелюхах із срібними дзвіночками.
Маленькі чоловічки, вдягнені у блакитні жупани й вузькі панталони, невпинно рухаючи щелепами, ніби щось пережовуючи, зупинились на краю галявини. Вони зачудовано дивилися на хлопчика й дівчинку, котрі вивищувались над ними на рослих мулах з блискучою вовною. Вигляд Жувани мали явно переляканий.
Енні перша порушила мовчанку.