--==Страница 133==--

Пред Оглавл След

Енні любила тварин, особливо скривджених і страждаючих. Їй стало жаль нещасного лиса, і вона вирішила допомогти йому. Дівчинка наблизилась до полоненого.

— Як це ти примудрився попасти до такої пастки, бідолахо? — лагідно поспитала вона.

Та перш ніж рудий лис спромігся на відповідь, з хащі вигулькнула чорно-бура лисиця і гнівно накинулась на Енні:

— Як ти смієш, дівчисько, так неґречно розмовляти з володарем цієї країни? Хай тобі буде відомо, що перед тобою його лисичність Тонконюх XVI, король лисячого царства!

— Ах, я перепрошую, ваша лисичність, — з усмішкою звернулась Енні до короля. — Я з чужої країни і гадки не мала про ваш високий сан!

Король Тонконюх XVI милостиво прийняв вибачення Енні й пояснив, як його спіткало лихо.

Пред Оглавл След