--==Страница 130==--

Пред Оглавл След

Ніяких похмурих передчуттів не було у Енні й Тім а, а Карфакс намагався триматися подалі від людських справ особливо після того, як доля звела його з підступним Урфіном. Не підозрюючи, якого могутнього спільника у майбутній боротьбі вони втратили, діти довго дивилися на хмару, за якою зник Карфакс.

Далі Тім весело вигукнув:

— Оце так пригода! Такого не було навіть з Еллі!

— Еге ж, — відгукнулась Енні, — вона навіть не чула про те, що у Чарівній країні є такі орли.

— Нам з тобою неймовірно пощастило, — сказав хлопчик. — Коли б не той птах, скільки часу проблукали б ми в горах…

Діти торкнули мулів і рушили далі. Найважча частина подорожі скінчилася. Найкраще витримав її Артошко. Він сидів у своєму сховищі, висунувши тільки носа й очі, а в особливо грізні хвилини ховався весь і навіть замружувався. Він вважав, що небезпека не така страшна, коли її не бачиш.

Пред Оглавл След