— Не може бути, — відгукнувся фермер Джон. — Який кінь витримає триденне ув'язнення у цій домовині без повітря і їжі?
Проте коли віко впало, із скрині вибрався стрункий гнідий мул, стукнув копитом об землю і знову заіржав.
Святий Джон і всі божі угодники! вигукнув приголомшений фермер, хапаючи мула за вуздечку, щоб той не втік. Часом не з Чарівної країни ця тварина? Я б у цьому поклявся, якби на віку не стояла адреса Фреда Канніша.
Батькові слова справили надзвичайне враження на Енні. Вона відразу ж відчула, що коли їй судилося побувати в Країні Чудес, то засіб до цього ось тут, перед її очима.
Фермер Джон марно шукав у пакувальних стружках листа від Фреда. Зате він знайшов чудове сідло з м'якою подушкою і посрібленими стременами. Лист знайшовся в іншій скрині, у якому виявився сірий мул, трохи менший на зріст, ніж перший. Було там і друге сідло.
Ось що писав Альфред Канніиг: «Дорога сестричко Енні! Твоє бажання потрапити до Чарівної країни настільки велике, що довелося помізкувати й піти тобі назустріч. Я працював ціле літо і зробив цих механічних мулів, яких посилаю тобі й твоєму другові Тімові О'Келлі…»