Голос розуму – 2
1
— Геральте.
Його розбудили сліпучі промені сонячного світла, що наполегливо пробивалися крізь щілини в ставнях. Здавалося, сонце, що було вже високо, досліджувало кімнату своїми золотими щупальцями. Відьмак прикрив очі долонею, непотрібним неусвідомленим жестом, від якого ніяк не міг позбутися,— адже досить було просто звузити зіниці, перетворивши їх у вертикальні щілинки.