— Це все його мати, стара королева. Напевно вона. Не могла бачити, як він і Адда... Відьмаче! Щось найшло на мене і я сказав... Це я винен, відьмаче?.. Я?
— Це вже не має значення.
— Північ близько, відьмаче?
— Близько.
— Відпусти мене раніше. Дай мені трохи часу.
— Ні.