— Гаразд, друже,— Велерад сумно кивнув головою.— Хай буде по-твоєму. Тільки перед королем ні мур-мур про якийсь там нещасний випадок під час роботи. Щиро тобі раджу.
3
Фолтест був худорлявий і мав гарне, навіть занадто гарне обличчя. Нема йому й сорока, як відзначив про себе відьмак. Фолтест сидів у різьбленому з чорного дерева кріслі, витягши ноги до каміна, біля якого грілося двоє псів. Поруч, на скрині, сидів кремезний немолодий уже чолов'яга з бородою. За королем стояв другий, з гордою поставою і в пишних шатах, вельможа.
— Відьмак із Ривії?— мовив король по хвилинній паузі, яка запала після велерадових слів.