— Тому що я не вірю в Менше Зло.
Ренфрі слабо посміхнулася, потім губи в неї скривилися в гримасі, дуже негарній при жовтому світлі свічки.
— Виходить, не віриш. Бачиш, ти правий, але тільки почасти. Існують просто Зло і Велике Зло, а за ними обома в тіні ховається Дуже Велике Зло. Дуже Велике Зло, Геральте, це таке, якого ти і уявити собі не можеш, навіть якщо думаєш, ніби вже ніщо не в змозі тебе здивувати. І знаєш, Геральте, часом буває так, що Дуже Велике Зло схопить тебе за горло і скаже: «Вибирай, брате, або я, або те, котре трішки менше».
— Можна дізнатися, куди ти хилиш?
— А нікуди. Випила трохи, ось і філософствую, шукаю загальні істини. Одну якраз знайшла: Менше Зло існує, але ми не в змозі вибирати його самі. Лише Дуже Велике Зло може примусити нас до такого вибору. Хочемо ми того чи ні.
— Я явно випив дуже мало,— єхидно посміхнувся відьмак.— А північ, між тим, вже минула, як і всяка північ. Перейдемо до конкретних питань. Ти не вб'єш Стрегобора в Блавікені, я тобі не дам. Не дозволю, щоб справа дійшла до бійні і різанини. Вдруге пропоную: відмовся від помсти. Відмовся від наміру вбити його. Таким чином ти доведеш йому, і не тільки йому, що ти не кровожерне, нелюдське чудовисько, мутант і виродок. Доведеш, що він помиляється. Що зробив тобі Дуже Велике Зло своєю помилкою.