— Вона тобі для чогось потрібна?
— Цікаво, для чого б? Якщо нагороди не буде, можеш викинути її на смітник.
— А знаєш, це думка. Агов, Карелько, Боргу, Носикамене! Є там хто?
Увійшов міський стражник з алебардою на плечі, з гуркотом зачепивши вістрям за притолоку.
— Носикамене,— сказав Кальдемейн,— прихопи кого-небудь на підмогу, забери від хати осла разом з тією мерзотою, що вкрита попоною, відведи за хліви й утопи в гнойовій ямі. Втямив?
— Угу… Слухаюся… Тільки, пане війте…