--==Страница 121==--

Пред Оглавл След

Голос розуму – 3

— Я — Фальвік, граф Мойон. А це лицар Тайлес із Домдалю.

Геральт недбало поклонився, дивлячись на лицарів. Обоє були в броні й кармінових плащах зі знаком Білої Троянди на лівому плечі. Це його трохи здивувало: в окрузі, як він знав, не було жодної командорії цього ордена.

Неннеке, здалося, вільно й безтурботно посміхнулася, помітивши його подив.

— Шляхетні добродії,— сказала вона мимохіть, зручніше влаштовуючись на своєму, схожому на трон кріслі,— перебувають на службі у власника тутешніх земель, дюка Гереварда.

— Князя,— підкреслено поправив Тайлес, молодший з лицарів, втупившись у жрицю поглядом ясних блакитних очей, у яких стояла ворожість.— Князя Гереварда.

Пред Оглавл След