— Втечуть! — вибираючись на сухе, у розпачі простогнав він.
— Ну, допустімо, втечуть далеко не всі, — заспокоїв його один з воїньських дружинників, на мить опинившись поруч з Поповичем. — Там болото таке, що й наші не завжди можуть вибратись. Тут хіба що плоскодонки допоможуть.
А захисники Воїня тим часом уже виводили на воду свої легкі рухливі човенці. Шалено працюючи веслами, вони подалися услід втікачам, що вже ховалися в таких рятівних, як їм здавалося, очеретах.
Та за якусь хвилю звідтіля почали лунати розпачливі зойки і крики про допомогу.
І вона надійшла. Веслярі один за одним з розгону врізалися в очерети. А невдовзі звідтіля почало долітати насмішкувате:
— Рукою, рукою хапайся, йолопе!
— Та не бійся, не вб'ю я тебе!
— Тримайся, я зараз...