— О! Тоді давайте мені першому! — зажадав Попович і простяг руку.
Проте дід Овсій не поспішав пригощати Олешка. Він зміряв його з голови до ніг, затим звелів:
— Ти мені спочатку ліву ратицю покажи!
— Навіщо? — здивувався Олешко.
— Показуй, показуй... Ніколи мені з тобою тут теревені розводити!
Олешко стенув плечима. Та все ж ногу підняв.
Дід Овсій прикипів поглядом до підошви. Тоді витяг з-за очкура черешневий прутик і приклав його до Олешкового чобота. Прутик влігся точнісінько на підошву.
— Так-так-так... — загадково почав дід Овсій. Потому схопив Олешкову ногу і почав трусити її так, наче збирався відірвати від тіла. — То це, виходить, була твоя робота? Твоя, харцизяко?