Рів, що оточував палац, був, як і раніше, наповнений водою, а міст було піднято. І, як у минулі часи, на мурі стояв Дін Гіор і розчісував золотим гребінцем свою розкішну бороду.
— Діне Поре! — закричав Лестар. — Відчини браму!
Ані звуку. Дін Гіор самозакохано вдивлявся у дзеркальце й любовно розправляв пасма бороди.
— Діне Поре! — закричали-присутні, а Залізний Дроворуб щосили загупав топорищем по перилах огорожі.
Та Дін Гіор нічого не чув. Приваблена шумом, із вікна випурхнула Кагги-Карр і гукнула на вухо фельдмаршалу:
— Отямся! Там унизу друзі!