--==Страница 224==--

Пред Оглавл След

— Коротше! — гримнув розлючений Джюс.

— Слухаю! Найгірше те, що переслідувачів, імовірно, направили по хибному шляху. З усього видно, що це була змова.

Начальника поліції Урфін лагодити не став, і кухар Балуоль кинув його уламки у грубку і вони вмить згоріли.

Переконавшись, що Еллі визволила Діна Пора і Фараманта, Чарлі Блек повів компанію вниз. Усі намагалися якомога менше галасувати. Залізний Дроворуб ледве протиснувся крізь вузьку дірку в дверях, а знесиленого Страшила протягли, пом'явши його каптан. Лев зустрів друзів після тривалої розлуки з радістю. Вигляд Страшила — слабкого, майже сліпого й глухого — зворушив його до сліз.

Та витрачати час на виявлення ніжних почуттів не доводилося, слід було поспішати. Дроворуб про всяк випадок озброївся міцною залізною штабою, що виламав на сходах.

Наближаючись до вікна у царство підземних рудокопів, Чарлі Блек закликав супутників до обережності. Хтозна, можливо, вартовий, що літав на драконі, чекає появи нахабних спостерігачів, щоб влучити у них меткою стрілою. Та діставшись до майданчика у печері, звідки вони ще вчора спостерігали картини дивовижного чужого життя, моряк охнув від здивування: вікно було наглухо забите. Рудокопи так щільно забили в нього шматок скелі, що не лишилося жодної щілини.

Пред Оглавл След